Несмотря на то, что после прочтения глянцевых рекламных проспектов различных фирм принято считать, что никаких проблем при регистрации ЭКГ не существует, в суровой практике постсоветских (и не только) лечебных учреждений где-то, кое-где, у нас порой, тренды имеют место быть. Особенно при холтеровских исследованиях. И они немало затрудняют врачебный анализ. Что же касается радиомониторинговых систем и прикроватных мониторов, то для них тренды особенно неприятны, т.к. анализ идет в реальном времени по определению. Тем более, что оператор реагирует на то, что видит на экране здесь и сейчас. А когда кривые разъехались по экрану, или, что еще хуже, дошли до его границ, – ситуация получается довольно неприятная.
В статье рассмотрена система подавления сетевой помехи при регистрации электрофизиологических сигналов. Предложена реализация с помощью распараллеливания базового фильтра в группу, где число фильтров равно отношению частоты дискретизации к частоте основной гармоники помехи.
А.Ю. Прядко, В.В. Пилипенко, Г.С. Рыбалко, О.В.Самойлова (Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького, ДОКТМО, Донецк, Украина)
Рассмотрен опыт создания и работы телемедицинской электрокардиографической системы TREDEX в Донецкой области. Анализируется двухлетняя работа дистанционного диагностического центра областной больницы. Показано, что система является недорогим, надежным, высокоэффективным методом функциональной диагностики, позволяющим получать высококвалифицированную ургентную помощь пациентам с заболеваниями сердечно-сосудистой системы в удаленных лечебных учреждениях (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2008.-Т.6,№1.-С.15-18).
І.В.Ющук, І.М.Онопрієнко (Херсонський Обласний кардіологічний диспансер, Херсон, Україна)
Впровадження транстелефонної електрокардіографії в практику охорони здоров’я України дає змогу надавати своєчасно консультативну та спеціалізовану медичну допомогу, забезпечити обґрунтованість виїздів по сан авіації, а саме: підвищення доступності спеціалізованої медичної допомоги для населення, яке проживає у віддавлених і важкодоступних місцях; підвищення якості надання медичної допомоги за рахунок покращення діагностики, прискорення надання медичної допомоги; зміщення акценту надання діагностичної і консультативної допомоги на амбулаторно-поліклінічний рівень; зниження витрат на санітарну авіацію; прискорення впровадження в практику нових методів діагностики і лікування.
Проблема оптимізації надання кардіологічної допомоги населенню була та залишається першочерговим завданням сучасної медицини. Адже поширеність, інвалідізація та смертність від серцево-судинної патології залишається досить високою. Так, поширеність захворювань системи кровообігу по області за 2006 рік становить 63754,0 на 100 тис. дорослого населення, в тому числі: ішемічної хвороби серця - 22849,0, стенокардії – 6886,0, інфаркту міокарда – 120,0.
В останні роки розвиток медичного обслуговування в розвинених країнах пов’язаний з широким впровадженням інформаційної мережі в структурі медичної служби, що отримало назву „телемедицина”.
За результатами наукової програми конфереції зроблено висновок, що за допомогою використання телемедичних систем можливо досягнути значного покращення системи охорони здоров'я за рахунок оптимізації управлінських і фінансових процесів, поліпшення якості лікувально-діагностичного процесу. Телемедицина є методом вибору при вирішенні проблем сільської охорони здоров'я (нестача кадрів, відсутність лікарів-фахівців та ін.), тому що застосування телемедицини дозволяє наблизити кваліфіковану й спеціалізовану допомогу до віддалених районів, проводити дистанційне обслуговування лікарями-фахівцями сільських населених пунктів, здійснювати телемедичні скринінгові дослідження, оптимізувати транспортування пацієнтів і виклики фахівців з лінії екстренної медицини, збільшити обсяги і якість надання медичної допомоги на місцях.
